Головна » Новини та події » Конференції » Резолюція республіканської науково-практичної конференції «Сучасні підходи до диспансеризації працюючих із джерелами іонізивного випромінення» (Харків, 18–19 жовтня 2012 р.)

Резолюція республіканської науково-практичної конференції «Сучасні підходи до диспансеризації працюючих із джерелами іонізивного випромінення» (Харків, 18–19 жовтня 2012 р.)

18–19 жовтня 2012 р. у Харкові на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», згідно з Реєстром з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2012 році (№ 138), відбулася науково-практична конференція «Сучасні підходи до диспансеризації працюючих із джерелами іонізивного випромінення».
У роботі конференції взяли участь 84 фахівці з 13 областей України, зокрема, члени Президії НАМН України та представники секретаріату НАМН України та сектора радіаційної безпеки і медичних проблем аварії на ЧАЕС МОЗ України; співробітники Національного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харківського НДІ гігієни праці і професійних захворювань, санітарно-епідеміологічної станції об’єкта з особливим режимом роботи МОЗ України в смт Смоліне, НДІ профілактичної медицини; СМЧ № 5 м. Славутич, а також лікарі, які очолюють або входять до диспансерних комісій; обласні, міські та республіканські профпатологи; студенти медичних навчальних закладів.
Протягом трьох робочих засідань було заслухано та обговорено 18 доповідей і презентацій, присвячених проблемам сучасної диспансеризації, особливостям обстеження різних органів і систем, встановленню протипоказань до роботи із джерелами іонізивного випромінення за станом здоров’я, контролю доз опромінення персоналу, оцінці професійного радіаційного ризику виникнення онкологічної патології та експертизи професійної захворюваності у такої категорії осіб.
Заслухано звіт про роботу Центральної диспансерної комісії з нагляду за особами, які працюють у сфері дії іонізивного випромінення та ряду обласних диспансерних комісій з медогляду таких осіб за даними відділу наукової організації радіологічної допомоги населенню ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України». Прочитано дві лекції з питань біомаркерів радіаційного опромінення та гострої і хронічної променевої хвороби. Продемонстровано випадки з практики радіаційних ушкоджень у професіоналів.
Учасники конференції констатували, що у промисловості, наукових та лікувальних установах, особливо за останні десятиріччя, зросла кількість осіб, які працюють у сфері дії іонізивної радіації.
У всіх країнах світу медики складають найчисленнішу групу серед персоналу, що безпосередньо працює із джерелами іонізивних випромінень (ДІВ). Отже стан здоров’я цього контингенту повинні постійно контролювати служби радіаційної безпеки і спеціалізовані диспансерні комісії.
Диспансеризація є основою організації лікувально-профілактичної допомоги. Вона передбачає широкий комплекс профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на збереження здоров’я та підвищення працездатності обстежуваних шляхом організації систематичного спостереження за здоров’ям цієї категорії працівників, обліку даних щодо радіаційно-гігієнічних умов праці й нагляду за дотриманням регламентованих дозових лімітів.
Важливою частиною лікувально-профілактичного обслуговування зазначеного контингенту є організація та проведення первинних і періодичних медичних оглядів, регламентованих Наказом міністра охорони здоров’я України від 28.11.2007 р. № 246.
В Україні вже понад 30 років контроль та облік індивідуальних доз опромінення медичного персоналу здійснюється централізовано, а система обов’язкової диспансеризації цієї професійної групи (категорія А) діє вже понад 55 років. Для розв’язання цих завдань на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» з 1979 року функціонує Центральна лабораторія радіаційної гігієни медичного персоналу, мета якої проведення дозиметричного контролю, та Центральна диспансерна комісія, що здійснює нагляд за станом здоров’я та проведенням активної реабілітації означеного персоналу.
За останні роки помітно розширилася база інформації стосовно дозового навантаження персоналу та результатів клініко-лабораторних, інструментальних досліджень, що було позитивно відмічено на одному із засідань.
На конференції відбулася дискусія про реорганізацію служби санітарно-гігієнічного нагляду в областях України. Під час дискусії була підтримана думка про необхідність вирішити питання про організації, які будуть провідними у встановленні професійного характеру захворювань у масштабах держави. Йшлося також про необхідність перегляду Наказів № 246 від 28.11.2007 р. та № 728 від 27.08.2010 р. МОЗ України. Наголошувалося на необхідності поліпшення матеріально-технічної бази диспансерних комісій та підвищення рівня підготовки кадрів. У виступах лунала думка про нагальну необхідність уведення в практику медико-дозиметричних регістрів.
Підбиваючи підсумки, учасники конференції ухвалили такі рішення:
1. Звернутися до Міністерства охорони здоров’я України з проханням переглянути Наказ МОЗ України № 246 від 28.11.2007 р. «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» та Наказ № 728 від 27.08.2010 р. «Про диспансеризацію населення».
2. Доручити ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» розробку проекту медико-дозиметричного регістру.
3. Затвердити Наказом МОЗ України введення медико-дозиметричних регістрів у практичну роботу.
4. ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» продовжувати надання організаційно-методичної й науково-практичної допомоги диспансерним комісіям областей України, щорічно контролювати їх роботу на місцях, згідно зі Спільним планом роботи МОЗ та НАМН України. Організувати навчання осіб, які очолюють та входять до складу диспансерних комісій на курсах стажування з питань променевої патології.
5. Для оцінки стану диспансерної служби з нагляду за особами, які працюють у сфері дії іонізивної радіації в Україні  і розробки заходів щодо її удосконалення зобов’язати обласних профпатологів направляти річні звіти про роботу диспансерних комісій до Центральної диспансерної комісії ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».
6. Кожні два роки проводити конференції, присвячені проблемам диспансеризації осіб, які працюють у сфері дії іонізивної радіації.